Івана Купайла з давніх - давен вважається найпоетичнішим літнім молодіжним святом.На берегах озер, ставків і річок юнаки та дівчата вдень прикрашають квітами, корольовими стрічками, ягодами вишні і черешні ритуальне вербове деревце, а неподалік закладають багаття. Свято починається надвечір і триває до пізньої ночі. Навколо верби водять хороводи, співають обрядові пісні. Мені з далекого дитинства запам'яталася мелодія і кілька рядків такої пісні:
Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона стала, до землі припала.
Ой встань,ой встань Подоляночко,
В тебе личко, як в паняночки,
Одягни віночок, ставши у таночок
Після заходу сонця запалюють вогнище. Тепер пісні й танці тривають довкола символу єднання людини з природою. Хлопці та дівчата, узявшись за руки, парами стрибають через вогонь. Це своєрідний обряд очищення тіла і душі від вад і недуг. Завершується свято чарівним ритуалом - пускання на воду віночків зі свічечками.
Затамувавши подих, дівчата спострігають кожна за своїм віночком. Чим далі попливе, тим щасливішою буде доля його власниці. Якщо швидко пристане до берега, то невдовзі дівчині стати під шлюбний вінець. Якщо віночок затягне у вир або на ньому згасне свічечка - це погана прикмета, У майбутньому його власниці слід буди розсудливою, остерігатися необдуманих вчинків.
Я з дітками пішли на красивущу природу в нашій місцевості, щоби насолодитися і послухати щось нове про свято Івана Купайла.
Коментарі
Дописати коментар